Ой у вишневому саду,
Там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
А він мене все не пускав.

Милий ти мій, прошу тебе,
Зоря зійшла - пусти мене.
Проснеться матінка моя,
Буде питать, де була я.

— А ти мила скажи в отвіт:
«Дивись яка чудова ніч,
Весна іде, красу несе,
А тій красі радіє все.
Весна іде, красу несе,
А тій красі радіє все».

— Доню моя, у чому річ,
Де ти гуляла цілу ніч.
Чому розплетена коса,
А на очах бринить сльоза?

— Коса моя розплетена,
Її подруга розплела,
А на очах бринить сльоза,
Бо з милим розлучилась я.

Мамо моя, прийшла пора,
А я весела й молода,
Я жити хочу, я люблю,
Мамо не лай доню свою,
Я жити хочу, я люблю,
Мамо не лай доню свою,