Я славлю Україну, Вітчизну Старозвісну,
Нехай тризуб залізний сяє світлом міцним.
Хай синьо-жовтий стяг майорить в синім небі,
Я славлю Україну, Вітчизну кришталеву!

Я славлю джерело життя - Дніпро глибокий,
Карпатські гори славлю я, хребти високі,
Я славлю Запорізьку Січ й Київ величний.
Я славлю українську ніч і день незвичний!

Де безмірні степи, де Карпатські хребти,
Де дрімучі ліса, давнина і краса,
Де величчя й запал, де чарівливий шквал,
Де дідівський курган, палахкоче вулкан!

Там забули за мсту, там слугують жиду,
Там стогнання і плач, там огидний сікач!
Патріот там - вандал, запроданець - васал,
Там блискуча сльоза, цвингарева гроза!

Відкрий свої очі, Священна Країна,
Могутня Державо, Рідна Батьківщина!
Геть, жидовине, з Русі-України!
Сам не втечеш - будем гнати тебе.
Мати-Країно, скажи своєму сину.
Хто тебе швидко в могилу веде...

Хай брат разом з братом, батько разом з сином
В атаку ідуть за Святу Україну!

Сини - патріоти Шевченко й Франко,
Хмельницький і Гонта, УПА і УНСО
Своїми ділами вказали нам Шлях!
У бій, Україно, тримай вище стяг!