Небувалими шляхами йти.
Йти, доки тримають ноги.
Розсилати по дорозі усмішки:
Безумовні й наскрізь білі.
Сонце день цілує,
Зранку світ теплом годує,
Поринає у безодню течії,
Обіймає вітром,
Відкриває двері в новий день як...

День як день...
Ніч. Я відкриваю очі в день,
Як день. Ніч...
Я закриваю очі...
Завжди на крок попереду,
Свіжі думки даровані небом, -
Надзвичайне посилилось назавжди в мені
І пускає корні.
Разом ми стали променем,
Разом ми йдемо сходами вгору.
Напоїли очі світлом, ми – є вільними,
Ми – є діти сонця !!!
Кожен – обраний із нас !!!

Різні барви у напій „Шедевр”,
Він складається з насіння.
Намастити своє тіло вчинками, -
Це – неординарне вміння:
Бігти з вітром в хмари,
Бути променем наснаги,
Розкривати привиди-листи,
Друкувати знімки,
Поновити доступ на „шляхи-мости”,бо

Призвані бути на зв’язку.
Призвані відпустити минуле.
Ми поповнили рахунок, поновили світ,
Розв’язали руки !!!
Насипи з квітів на землі,
„Зараз” вдягло спідницю із сили.
Настав час зробити вибір раз і назавжди,
Вирішальний вибір...
Від нас залежить хто ми є.
Прийми і далі йди. Не опирайся тому, що дається...
Радій, що можеш йти. Встигни зашити там, де порветься...
Є – шлях, є – час, є – ти і все це світом зветься.