Впало за хмарами вранішнє марево
Сяяло, сяяло щезло
Сипалось начебто світлом небаченим
З неба пробачення несло
Сонячне марево місяця чарами
Вбік проганяло даремно
Місяць образився срібними стразами
Падали сльози на землю

Така як я, така як є
Відверта і відкрита
Ти не моя, ти - нічия
Далека Аеліта...
Така як я, така як є
Відверта і відкрита
Ти не моя, ти - нічия
Далека Аеліта...

Поміж орбітами снів оксамитових
Душі невидимі, вільні
Плямою світла мовчить Аеліта
П'є своє приторне зілля
Зорі гойдаються в ніч розсипаються
І помирають під ранок
В правому боці - небесні емоції,
Зліва - холодний світанок...

Така як я, така як є
Відверта і відкрита
Ти не моя, ти - нічия
Далека Аеліта...
Така як я, така як є
Відверта і відкрита
Ти не моя, ти - нічия
Далека Аеліта...

Аеліта...

Аеліта...