на станції "мрія" вже
рік дзвенять рельси
не прибува потяг
сполученням
квітень-вересень

я навіть не пасажир
цього рейсу
найцікавіше на потім
лишив
заручник своїх пісень

у місті твоєму сніг
раптом стих
небо кольору вранішніх
снів
ти більше не хочеш їх,
без вісти зниклих,
ти більше не чуєш чужих
радіохітів

вісім годин сну -
така собі розкіш, нівроку,
а спроби
знову зібрати докупи себе
марні. облиш це.

а хтось продає весну
та інший непотріб
гуртом і вроздріб на розі
візьми собі ще одну,
отримай одвічну знижку

у місті твоєму сніг
раптом стих
небо кольору вранішніх
снів
ти більше не хочеш їх,
без вісти зниклих,
ти більше не чуєш чужих
радіохітів