Наче янгол без жалості і болю,
Стань, юначе, легендою новою

Вітерець, мов неба блакить
У двері постукав до серця твого
Ти від мене лише не відводиш очей,
Привітливо посміхаєшся. [сся!]
Дотик, до болю м'який
Тобі так кортить відшукати його.
Не знають іще очі юні твої,
Що жде тебе далі в житті.

Все ж таки вірю, невдовзі збагнеш ти,
Що в тебе за спиною є
Крила могутні, щоб міг відлетіти
У дальнє своє майбуття.

Теза янгола без жалЮ і болю
З вікон долі твоєї зніметься мерщій
Коли з зАпалом, що тріпоче у душі
Свої спогади ти здаси без бою
Огорни небеса і як зоря засяй,
Стань, юначе, легендою новою!