Через моi окуляри
Я часто бачу – шо буде – шо буде з нами
Такi окуляри!

Куда ми з вами живемо
Хтось каже: нам то не треба – кому это надо!
І лишається ззаду

Через моi окуляри
Всьо виглядає яснiше - ну зовсiм, як правда
І може навчити

Може навчити хотiти, може навчити любити
Любити-платити, шоби потiм цiнити

Наше життя – то мiнне поле
Куда не сунься – чужi навколо
Надiйся на себе – своiх може й не буде
В нас є тiльки ми – озимi люди

І шо тут саме цiкаве
Ти ж то iх маєш так само – такi окуляри
Вiзьми i вийми з футляру

Наше життя – то мiнне поле
Куда не сунься – чужi навколо
Надiйся на себе – своiх може й не буде
В нас є тiльки ми – озимi люди

Наше життя – то мiнне поле
Куда не сунься – чужi навколо
Надiйся на себе – своiх може й не буде
В нас є тiльки ми...