Двоє в човні,
Молодший налягає на весла,
Ранішній дим світанком,
Суміш вогка світанком воскресла.
Річка шумить,
Крихкі острівці посірілого льоду
Долає хлюп весел,
Чути мотор - рибнадзор на природу
Виїхав, в'їхав.

Другий, то шкіпер,
Вказує рух,
Він, як жива мапа,
Навіть вночі йому вогні
Не потрібні,
Він завжди знає напрям,
Хоч рідко коли, рідко коли
Той напрям рухів,
Як хотілося б, діє.
Може, він мріє? Мабуть, він мріє.
В тумані ріки
Мрії шепоче вранішня весна.
Гей, куме, налягай на весла!
Налягай на весла! Налягай на весла!
Треба дістатися берегу.

Рибальська затока, човен прибульців
Охоплює черевом пісочного рогу,
Ще в часи комунізму
Втомлені містом захопили це місце,
Тепер мають облогу викликів в суд,
Дачне село пісне, але живописне воно.
В намисті човнів випливає з туману,
Пахощі йоду вертають часи,
Коли пацаном допливав до коси
І мріяв доплисти до острову Байда.
Зараз ти в іншому місці,
Рибалки зчищають молюсків з сіток,
Лящів в них немає, є плітка,
Беремо і гайда! Беремо і гайда!
Беремо і гайда! В тумані ріки
Мрії шепоче вранішня весна.
Гей, куме, налягай на весла!
Налягай на весла! Налягай на весла!
Налягай на весла! Вранішня весна...
Налягай на весла! Налягай на весла!
Налягай на весла! Налягай на весла!
Вранішня весна, вранішня весна.
Треба дістатися берегу...