Коли настане вечір,
Я мимоволі до вікна
Твого прийду.
Ти дивишся на зорі
І слухаєш пісню неба.
Там звучить наш блюз,
Наш старий блюз,
Наш давній блюз.
Ти знову чуєш:
"Гудбай, май бейбі,
Сов, гудбай, гудбай."

Нам темна ніч дарує
Чарівні свої обійми,
Ми залишимось в ній.
Осінній вітер з моря
Свою проспіває пісню,
Він нагадає мені
Наш старий блюз,
Наш давній блюз.
Ти знову чуєш:
"Гудбай, май бейбі,
Сов, гудбай, гудбай."