Весь день йшов дощ за вікном моїм, 
По вулицях мов ти один...
А люди дивились в вікна, 
Хапали очима краплі, 
Ніхто із нас був не винен 
І сльози того не варті.

Крізь сльози бачу як тремтять долоні
Мов під дощем в твоєм полоні 
І бігти мені нікуди, 
А кидати все нізащо 
Та в двері чужі розкуті йти не стане краще

По лужам бігти в осінь 
І кричати "з мене досить"
Звідки в тебе ті слова: "в останнє", 
Ті сльози бачу досі,
Як в очах палає осінь 
Це і є кінець мого кохання.

В останнє бачу і в останнє мрію, 
В останнє плачу і в останнє вірю, 
Скажи що сказати треба, 
Залиш мені просто небо, 
Іти мені більш нікуди, 
Ми станемо просто люди