Раз весною в горах, на високим плаї
стрілася горянка мені чарівн.
Враз у моєму серці розлились, мов повінь,
нестримно безмежно любов і весна.

Ти причарувала, ти приворожила,
чарівна горянко, неземна краса.
І краси твоєї, синьоока мріє,
серце моє мліє та горить, мов жар. 

Я б хотів зустріти, я тебе жадана,
чарівна горяно, на тім плаї знов.
Заспівати пісню про своє кохання,
про свій сум-чекання, про свою любов.

Ти причарувала, ти приворожила,
чарівна горянко, неземна краса
І краси твоєї, синьоока мріє,
серце моє мліє та горить, мов жар. 

Ти причарувала, ти приворожила,
чарівна горянко, неземна краса.
І єю мила, що настане днина.
Моя пісня щира, поєднає нас.

Ти причарувала, ти приворожила,
чарівна горянко, неземна краса.
І єю мила, що настане днина.
Моя пісня щира, поєднає нас.