Через мої окуляри
 Я часто бачу шо буде, шо буде з нами,
 Такi окуляри!
 Куда ми з вами живемо.
 Хтось каже: нам то не треба – кому это надо!
 І лишається ззаду.

 Через мої окуляри
 Всьо виглядає яснiше - ну зовсiм як правда.
 І може навчити,
 Може навчити хотiти,
 Може навчити любити,
 Любити платити!
 Шоби потiм цiнити.

 Приспів:
 Наше життя – то мiнне поле.
 Куда не сунься – чужi навколо.
 Надiйся на себе – своїх може й не буде,
 В нас є тiльки ми – озимi люди.
 Наше життя – то мiнне поле.
 Куда не сунься – чужi навколо.
 Надiйся на себе – своїх може й не буде,
 В нас є тiльки ми – озимi люди.

 І шо тут саме цiкаве:
 Ти ж то їх маєш так само такi окуляри.
 Вiзьми i вийми з футляру.

 Приспів:
 Наше життя – то мiнне поле.
 Куда не сунься – чужi навколо.
 Надiйся на себе – своїх може й не буде,
 В нас є тiльки ми – озимi люди.
 Наше життя – то мiнне поле.
 Куда не сунься – чужi навколо.
 Надiйся на себе – своїх може й не буде,
 В нас є тiльки ми – озимi люди.