Від туманної тополі
Народився вітер в полі,
Народився в полі вітер голубій
Його весна в гори звала
Його осінь чарувала,
А він зиму щирим серцем покохав.
Вітер в зиму закохався,
Дні і ночі милувався
І співав лиш їй присвячені пісні.
І портрет зими натхненно,
Як художник безіменний
Малював щодня на кожному вікні.

Приспів:
Ой, ти русява наречена,
Сяйво смутку золочене,
Ти прийшла до мене вчора уві сні.
Наречена, моя Ладо,
Наречена іде садом
Опівночі та й на білому коні.

Було сніжно на весіллі
Та минули ночі білі,
Народилася метелиця в саду.
І вже чує батько-вітер,
Як дочці співає місяць
І дарує їй обручку золоту.

Приспів. (2)