Як у Цареграді, славних козаченьків,
 Вражі бусурмани, вішали на гак.
 Глянувши востаннє на цей світ біленький,
 У смертну годину козак мовив так:
 Приспів:
 Хай живе, живе вільна Україна.
 Хай живуть, живуть вічно козаки.
 Хай цвіте, хай цвіте червона калина.
 Нехай згинуть воріженьки на вічні віки.
2рази
 Як вороги кляті нас на кіл сажали,
 Як живцем палили, у смолі пекли,
 Козаки у ката життя не благали
 Про долю країни думи їх були.
 Приспів.
 Хто живе на світі і хто жити буде,
 Хто шляхи козацькі буде ще топтать,
 Щоб буяла воля, щоб раділи люди, –
 Дай їм, Бог, востаннє ці слова сказать.
 Приспів.