Не питай, чому в мене заплакані очі,
 Чому часто тікаю я в гай
 І блукаю я там до півночі,
 Не питай, не питай, не питай.
 І блукаю я там до півночі,
 Не питай, не питай, не питай.

 Не питай, чому в'яну і сохну як квітка,
 Бо я щиро кохаю тебе,
 Ти покинув мене сиротину,
 На посміх, поговір для людей,
 Ти покинув мене сиротину,
 На посміх, поговір для людей.

 Не питай, бо нічого тобі не скажу я,
 Бачив ти мої сльози і сум,
 А нещирі слова і байдужі,
 Не розвіють моїх тяжких дум,
 А нещирі слова і байдужі,
 Не розвіють моїх тяжких дум.