музика та слова Тараса Петриненка

Такий простий і легкий сюжет.
Це не Бальзак і не Шекспір.
Чому ж твій ніжний силует
Перед очима до сих пір?

Такий простий, банальний старт:
Готельний бар, вечірний час
І несподіваний азарт,
Що переміг без бою нас.

Я пам’ятатиму тебе.
Я пам’ятатиму тебе.
Я пам’ятатиму тебе.
Я пам’ятатиму тебе.         
Прощавай...

(Я пам’ятатиму тебе)…

(Я пам’ятатиму)…

Такий п’янкий самообман
І незадіяні серця -
Ми написали свій роман
І дочитали до кінця.

Прогнала ніч сама себе.
Тобі пора. "Ну що ж, бувай!"
Я пам’ятатиму тебе,
А ти мене не забувай.

Я пам’ятатиму тебе.
Я пам’ятатиму тебе.
Я пам’ятатиму тебе.
Я пам’ятатиму тебе.
Прощавай…

Я пам’ятатиму тебе.
Я пам’ятатиму тебе.
Я пам’ятатиму тебе.
Я пам’ятатиму тебе.           

Я пам’ятатиму тебе.
Я пам’ятатиму тебе.
Я пам’ятатиму тебе.
Я пам’ятатиму тебе.
Прощавай…

(Я пам’ятатиму)…

(Я пам’ятатиму)…                

(Я пам’ятатиму тебе)…