1.Сонце заходить, гори чорніють
Пташечка тихне, поле німіє.
Радіють люди, що одпочинуть,
А я дивлюся і серцем лину
В темний садочок на Україну.

2.Лину я, лину, думку гадаю,
І ніби серце одпочиває
Чорніє поле, і гай, і гори,
На синє небо виходить зоря 
Ой зоре! – і сльози кануть

3.Чи зійшла вже на Україні?
Чи очі карі тебе шукають
На небі синім? Чи забувають?
Коли ж забули, бодай заснули,
Про мою доленьку щоб і не чули.