ти не в тому напрямку проповз милю, плач! 
я мастак по стилю, бач?
так густо стелю, а ти як розпилювач,
нагостри вуха я тебе піддам тортурам,
змолочу як злаки враз і дам корм курам,

знаю я поперек горла, ви ледь не пелікани,
я би кинув це, але в мене дебелі фани,
я розриваю ваші мізки - вздовж і по швах,
розповсюджую бруд вулиць мов підошва,

слідом за кожним складом тебе пронизує біль, син,
коли дочитую куплет завжди поблизу є гільзи,
я до власних зірок бреду крізь терни й дим,
але у надрах розуму безліч резервних рим,

я отримав усе, але не зазнав і втрати,
далі так швидко росту наче ковтав нітрати,
у нас кожен діалог як бартер мін,
язик як віяло у сутичці як Баттербін,

і ще один MC надміру вдихав гелій,
апофегми в'ють кубла по центру цитаделі,
навіть назад це у майбутнє я б ступив у ролі Марті,
я схиблений, а отже кожному Холмсу - Моріарті,

ми не поділим хостінг-простір, 
марно жбурляти зі злості кості,
чеши потилицю як то при корості, бо втім,
все одно одному з нас дамо на роздріб кості