Вітер шумить на могилі козацькій,
Воля омріяна,слово кріпацьке,
Бур*янами поросша дорога до раю...
Да скільки нести тобі цей хрест Україно?
По терновим шляхам,по кровавим долинам,
Та скільки ж тобі голосити,по дітях своїх???

Прищата корова,шабля-сестриця,
То все було наше,то забрала цариця,
Заковала в кайдани слово твоє Україно......
Ляська неволя,Московські батоги,
Татарські аркани,сибірські сніги,
Століття кривавого поступу,за волю твою...

Україно....я увірую тобі свою душу.....
Україно..я увірую тобі своє тіло....
Я на предківській шаблі св*ященно клянуся....
Боронить твою волю і щастя твоє Україно.....

Гайдамацький поріг Богданова шабля,
Бендерівське гасло за братьсяке єднання
Тарасове слово,як чиста криниця серед кримського степу...
Поля берестечка,поля по під крутами 
Напоєнні кровью засіянні трупами..
За що нас караєш...за що,о Боже великий!?
Нас топили в крові нас топтали ногами
Та прапір свій міцно в руках ми тримали 
Бо знали за що помираєм...бо знали за що...
За материнськую тугу за сльози дівочі за спів солов"їний серед ясної ночі
За лани золотії,за небо,за сонце за волю твою Україно...

Україно....я увірую тобі свою душу.....
Україно..я увірую тобі своє тіло....
Я на предківській шаблі св*ященно клянуся....
Боронить твою волю і щастя моя Україно.....

Так встанемо браття, хто може ще встати ,хто шанує вітчизну 
Не віддасть супостату піднімемося і покажемо що ми є велика держава!!
І воскресне твоя слава поміж нашими степами 
Пролуна твоя свобода під небесними громами 
І Предчистая Покрова опустить тихе щастя на землю твою Україно!

Україно....я увірую тобі свою душу.....
Україно..я увірую тобі своє тіло....
Я на предківській шаблі св*ященно клянуся....
Боронить твою волю і щастя моя Україно.....