Помишляйте, человєци, всякій час о смерті
Скількі б не жив на цім світі треба буде вмерти.
О багатстві і роскошах всєгда помишляєш,
Коли прийде смерть по душу ти того не знаєш.
Коли прийде смерть по душу нельзя откупиться:
Махне косой - ступай за мной, вольно суєтиться.
Все багатство, всі роскоші складаєшь у суми:
Кому вони дістануться нема в тебе й думи.
Все багатство, всі роскоші й суєту оставиш,
Тільки гріхи й діла свої Судії представиш.
Як задзвонять й усі дзвони по смертній годині
Скажуть люди вічна пам'ять по моїй кончині.
Всі сродники, приятелі тіло провожають
Ангели-хранителі душу зустрічають.
Всі сродники, приятелі до дому вертались,
А ангели-хранителі за душу сражались.
Ішла душа по митарству за гріхи страдати
Не поможуть гріхам моїм ні отець, ні мати
Не поможуть гріхам моїм ні браття, ні сестри
А поможе милостиня, що я подавала...
Лежить душа обнажена, а тіло потліло,
Ведуть душу на Суд Божий за всякоє діло.

Помишляйте, чєловєци, всякий час о смерті,
Скільки б не жив на цім світі – треба буде вмерти.

О багацтві і розкошах всєгда помишляєш,
Коли прийде смерть по душу – ти того не знаєш.

Коли прийде смерть по душу – нельзя откупиться,
Махне косой, ступай за мной, полно суєтиться.

Все багацтво, всі розкоші складаєш у суми,
Кому вони дістануться – нема в тебе думи.

Все багацтво, всі розкоші, суєту оставиш,
Тільки гріхи, діла свої Судії представиш.

Як задзвонять усі дзвони по смертній годині,
Скажуть люди: вічна пам’ять по моїй кончині.

Всі сродники, приятелі тіло провожають,
А ангели-хранителі душу зустрічають.

Всі сродники, приятелі додому вертались,
А ангели-хранителі за душу сражались.

Пішла душа по митарству за гріхи страдати,
Не поможуть гріхам моїм ні отець, ні мати.

Не поможуть гріхам моїм ні браття, ні сестри,
А поможе милостиня, що я подавала.

Лежить душа обнажена, а тіло потліло,
Ведуть душу на Суд Божий за всякоє діло

Помышляйте, человецы, всякое время о смерти
Сколько бы не жил на этом свете надо будет умереть.
О богатстве и роскоши всегда помышляешь, 
Когда придет смерть по душу ты того не знаешь.
Когда придет смерть по душу нельзя откупиться:
Махнет косой - ступай за мной, вольно суетиться.
Все богатство, все роскоши складываешь в сумки:
Кому они достанутся нет у тебя и мысли.
Все богатство, все роскоши и суету оставишь, 
Только грехи и дела свои Судии представишь.
Как зазвонят во все колокола по смертном часе
Скажут люди вечная память по моей кончине.
Все сродники, приятели тело провожают
Ангелы-хранители душу встречают.
Все сродники, приятели домой возвращались, 
А ангелы-хранители за душу сражались.
Шла душа по мытарствам за грехи страдать
Не помогут грехам моим ни отец, ни мать
Не помогут грехам моим ни братья, ни сестры
А поможет милостыня, что я подавала ...
Лежит душа обнажена, а тело истлело, 
Ведут душу на Суд Божий за всякое дело.