я нагострив екскалібур, викував шолом, лати пошив десь
та повсюду шпани вокзальної тоннами просто. тут батл кишить весь
геть понурими клоунами, ніби трагічний цирк, та річ не в цім, бо
багато хто лізе до репу за фрейдом, мікрофон - то фалічний символ

опонент підкований в ударі парубок, запаковує медалі в тару
шмаркає, ниє, бубнить, шось. шо ви мені дали в пару
то не воїн, то санчо панса паря воював хіба шо в танчиках
сам не застібав жупан ше без мами, а вже майже панчер

і хай ше не паска, я, з твої ласки, викладу яйця на стіл
бо як би не вдарявся об стіни, і шо би ти не писав - це відстій
вбрався в шмаття зібрався в штати, але тягне за милю боратом
я взяв твій шлак і в стократ зіжмакав, сократ зі шлангом - меліоратор

просто забудь про батли тобі ця висота не по росту, бо тут хробак ти
скіки таких як ти, шо без краплі мозку метуть репак
та мені колег не шкода, в мене нема їх, і як би не було, до мети я досапаю 
тихою сапою, чи галасливими вилами. олег ляшко

на такт і виховання я забив 
і хай зазвичай я не б'ю дітей
та мета виправдовує засоби
тому тікай нині судній день