Деякі історії житимуть вічно, навіть якщо всі ролі вже зіграно.....

Кожен день як день, кожна ніч як ніч,
Але так без тебе темно.
Якщо ще один раз ти мене покличеш,
Значить живу недаремно.

1.Хтось наверху пише історії кохання,
Все розкладає по місцях, здійснює бажання.
Одне питання: чому тебе я не зустрів раніше?
Бо я не можу жити вже без тебе більше!
Згадую мов сон, той пустий вагон,
Той перон, що з’єднав нас разом..
Бачу твій красивий стан, невже судилось нам
Зустрітись там, десь між стінами вокзалу?
І серце вибивало як скажене - ти коло мене
Подавало сигнали, що відшукало ідеали
І засіяло все навколо в кольоровій гамі,
Здавалось вбитій роками. 
Між нами сталось щось, 
Що так не опишеш словами,
Що не розкажеш віршами - 
Неначе хтось загоїв всі рани.
І так не хочеться мені тебе втрачати,
Тільки б не звикати, тільки б не звикати.

Пр.
Знає сонце високо в небі
Знай, воно світить лише для тебе
Знай, всі квіти, що вкривають сади -
Вони не вміють, як ти, цвісти.
Я знаю є місяць і світлі зорі,
Що вкривають небеса прозорі
Минатимуть роки, місяці, дні і години
Ти для мене назавжди найдорожча людина.

2.Дякую за дні проведені з тобою
Дякую, що була прямою,
Що не завдала болю.
За те, що довірилась і змогла відкритись,
Що коли я від’їжджав, просила залишитись.
За те, що хотіла мені бути просто другом,
За подорож над Південним Бугом,
За те, що я став твоїм вибором, а ти - моїм
І всім наперекір ми разом до сих пір.
Я прокричу на весь світ, щодуху загорлаю!
Хай небеса знають, як я тебе кохаю.
Ти прийшла і розставила все по місцях,
І в моїх думках навік поселилась.
Ти - мій світ
Через перешкоди я до тебе йтиму навпростець,
Хай йому грець - це початок, а не кінець.
Пр.
Знає сонце високо в небі
Знай, воно світить лише для тебе
Знай, всі квіти, що вкривають сади -
Вони не вміють, як ти, цвісти.
Я знаю є місяць і світлі зорі,
Що вкривають небеса прозорі
Минатимуть роки, місяці, дні і години
Ти для мене назавжди найдорожча людина.