Я гадав, що сонце світить, 
А то був ліхтар звичайний,
А я йшов, біжав на світло, 
Думав там знайду кохання.
Я не знав куди подітись, 
Бо любов - то не робота,
Почуття нові з'явились:
Що із панка роблять гота.

Але це була вона х2
Серце вийняла,
Душу вийняла, 

Той хто вірить в кращий світ, 
Світ для того зрушиться.
Хто від світла утікає,
Буде вічно мучиться.
Але той, хто не біжить,
Не стоїть, не падає
То втрачає кожну мить,
І лайно нагадує. 

Але це була вона х2
Душу мою вийняла, 
Серце вийняла.

Де один - нема там діла,
Там де два - там ціле військо
І всі дивляться безсило, 
Як я падав, падав низько.
В далені ліхтар вже згас, 
Хмари насуваються,
Музику, яку співаєм -
Кантрі називається.

Але це була вона х2
Танічка Буланова 
Хрєн мій вийняла.