Василь Симоненко

Задивляюсь у твої зіниці 
Голубі, тривожні, ніби рань. 
Крешуть з них червоні блискавиці 
Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти моя молитво! 
Україно!  Розлуко вікова!
Гримотить над світом люта битва 
За твоє життя, твої права.

Одійдіте, недруги лукаві,
Друзі, зачекайте на путі.
Маю я святе синівське право
З матір'ю побуть на самоті.

Хай палають хмари світанкові,
Хай сичать образи - все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.