Де білий сніг дику гору обліг,
Навіть сліду тут нема...
Безлюдне неначе царство,
А царюю я сама... 
І завиває вітер, хуга в серці зла
Втримати в собі силу не змогла... 
Ти схаменись та доведи - 
Ти хороша і буде так завжди,
Сховай свій дар в душі на дно.

Вже все одно, 
Все одно, все одно,
На горі шугне воно.
Все одно, все одно
Я здалася вже давно.
Хай женуть, хай цураються
Хай кругом зима,
Та холоду я не лякаюся. 

На відстані всі речі
Малесенькі немов. 
І страхи мої безодні
Не вернуться знов. 
Сама собі я покажу,
Що вільна перейти межу.
Добро зло - їх тут нема,
Нема! 

Все одно, все одно,
Я і вітер, і небеса.
Все одно, все одно,
Умре в очах сльоза.
Це мій світ - тут лишаюся.
Хай кругом зима.
 
Хай сила рине в землю - так бажаю я.
Як віхола заклубочиться хай душа моя.
Я починаю розуміти - це вже край,
Нема вороття. 
Колишнє, прощавай! 

Все одно, все одно,
Я заграю немов зоря.
Все одно, все одно,
Навік змінилась я.
Ось мій світ - ним пишаюся.
Хай кругом зима - 
Та холоду я не лякаюся...