наші землі на схід забирає пітьма
знову п'ять літ буде війна
вперше без тебе моя починається ніч
ліжко як лід
котиться віск

Я так тебе люблю, що померти можу.
Я кусаю губи - це не допоможе.
Обтинаєш коси, бідна моя душе,
І гарячі сльози душать мене дуже..

от ми й стали  тепер наречені вовків
падає сніг, вельон легкий
тануть кристали в устах і жаркі язики
лижуть руду кров юнаків

Я так тебе люблю, що померти можу.
Я кусаю губи - це не допоможе.
Обтинаєш коси, бідна моя душе,
І гарячі сльози душать мене дуже..

далі буде весна, а на небі - сонця
армія зла згине уся
землі на сході цвітуть, починається день
сірих вовків, вільних ідей

Я так тебе люблю, що померти можу.
Я кусаю губи - це не допоможе.
Розплітаєш коси, бідна моя душе,
І гарячі сльози душать мене дуже..