Білий сніг , сірий лід
на потрісканій землі,
покривалом білим на ній
місто в воєнній петлі.
А над містом пливуть небеса 
закриваючи Господнє світло ,
а над містом жовтий дим
місту 2000 літ.
Місто спалене тут 
зіркою Сонце.

І 2000 літ війна ,
війна без вагомих причин.
Війна - тіло молодих 
скривавлене біля шин.
Червона , червона кров 
за мить - тільки земля ,
за дві - тут квіти й трава,
за три - вона знову жива.
І зігріта променями зірки,
зірки Сонце.

І ми знаєм так було завжди,
ярих куля полюбила.
На Вкраїні - не без війни ,
без козацького білого тіла.
Ти лежав біля барикад
кров уже не цебеніла ,
побіля старший ...кат
не вийме душу з тіла.
Ти боровся ,друже,згорів під зіркою
Сонце.