Я вже давно змирився, що добро це дивно сьогодні
зараз любов на пару годин і потім закриваєш штори.
Чи це я такий дурний давно не розумію
блін як можна посилати нахуй рідних?

всьому, що сталось ти сам винуватий.
Не треба шукати причини щоб провести до хати
ти напевне не зрозумієш мої поступки дибільні,
я не зрозумію моду бути найчерствішим.

Тоді, як мав сказати, я промовчав посміхаючись,
загорнув в фантік слова. 
Так щоб не дістала.
Я третій місяць тремтячи згадую,
подякував.
Зима як завжди 
приносить мені якісь подарочки.

Всередині була гроза було і сонце,
всередину провели струм так от тримаюсь досі.
По сенсорі кажеш серйозні розмови? та шо ти - 
життя ж будуєш в віртуалі ну і залишишся роботом.

Бачиш там тінь твоя так весело
дай відповідь-
раз багато світлого, чому ти бачиш темноту? 

Я закривав очі ідучи посеред дороги 
тоді ж не хвилювали ті які йшли по обочині.
Всередині розривався на маленькі шматочки - 
на бери кусочок так без жадності прошу.
Тут вбити можна словами і не важливо чи пошепки.
Не важливо нічого якщо ти дійсно хочеш.
Якщо дають то бери і йди не питайся нічого.
На льодяника посмокчи щоби закрив свій рот вже.

Всі історії пройдені усі люди прогортані, 
всі живуть то наповну ну а шукають ще дозу.
Не шукаючи сенс свій в чужому,
а так ти залишися чужий для себе самого.

Забирай забирай я не буду вбивати твій рай
те що мав те і віддав
час, зачекай