Мамо, вечiр догоря,
Вигляда тебе роса,
Тiльки ти, немов зоря,
Даленiєш в небеса,
Даленiєш, як за вiями сльоза.
Ти вiд лютоï зими
Затуляла нас крильми,
Прихилялася
Теплим леготом.
Задивлялася бiлим лебедем,
Дивом- казкою
За вiконечком,—
Сива ластiвко,
Сиве сонечко.
Сад вишневий на порi,
Повернулись журавлi.
А менi, як до зорi,
Долiтати на крилi
Все до тебе, як до вiчноï зорi.
Там, де ти колись iшла,
Тиха стежка зацвiла
Вечоровою матiолою,
Житом-долею свiтанковою,
Дивом-казкою,
Юним соняхом,—
Сива ластiвко,
Сиве сонечко.