Нічне місто, воєнні руїни, страждання калік, крики дитини.
Неначе Пікассо познущався з картини...чорні вулиці, втрачені люди...
Та від цього не плачеш, просто кусаєш губи, кров стікає...тече і тече..
А ти втримуш сльози,хоч серце пече.
Деколи здається, що час зупинили,
Затяті християни на церкву забили.
Що робиться БОЖЕ з твоїми дітьми:
Ми були діти Світла а стали - Пітьми,
Твої вірні дочки, вірні сини стали прихильниками САТАНИ.
Хто за чисте небо впустив чорну хмару?
А люди просто не чекали удару...