Українська народна пісня в обробці Світлани Маренич

Сиджу я край віконечка,
На зорі споглядаю,
Сиджу я край віконечка,
І так собі думаю.

Чи прийдеш, милий, ти, чи ні,
Що часто так мені снишся? -
Підходжу ближче до вікна,
А ти стоїш, смієшся.

Чи прийдеш, милий, ти, чи ні,
Що часто так мені снишся? -
Підходжу ближче до вікна,
А ти стоїш, смієшся.

Ага, милий, ага, милий,
Як тяжко забувати.
Личко твоє помарніло
Несила вже впізнати.

Так дай милий уста свої.
Я їх ще раз поцілую.
Серце моє горить вогнем.
Любов до тебе я чую.

Так дай милий уста свої.
Я їх ще раз поцілую.
Серце моє горить вогнем.
Любов до тебе я чую.

Любов-кохання, як той цвіт,
Що зрання розцвітає,
Як той метелик навесні
Найвисоко літає.

Так бережіть серця свої,
Щоб не кохалися зрання,
Бо зацвітуть сади навесні, -
Не вернеться кохання.

Так бережіть серця свої,
Щоб не кохалися зрання,
Бо зацвітуть сади навесні, -
Не вернеться кохання.
Не вернеться кохання.
Не вернеться кохання…