Автор: Влад Дарвін

Я нікому не розкажу
Тільки тобі
Як, здавалося, востаннє
Рута цвіте
Як у небі неосяжнім
Гасли зорі
Якби я міг згадати все

Хайнорілей
Ти — найкраща з людей
Норілей-норілай
Я тобі винен сонце, небо і більше...
Хайнорілей
Серед сотень очей
Норілей-норілай
Я лише твоїм відкриваю свій відчай
Свій відчай...

Я нікому не відкрию
Тільки тобі
Досі нездійсненну мрію
Наче всі дороги світу
Стали твої
А я навік - обрій для них

Хайнорілей
Ти — найкраща з людей
Норілей-норілай
Я тобі винен сонце, небо і більше...
Хайнорілей
Серед сотень очей
Норілей-норілай
Я лише твоїм відкриваю свій відчай
Свій відчай...

Я никому не расскажу
Только тебе
Как, казалось, в последний раз
Рута цветет
Как в небе необъятные
Гасли звезды
Если бы я мог вспомнить все

Ты - лучшая из людей
Я тебе должен солнце, небо и больше ...
Среди сотен глаз
Я только твоим открываю свое отчаяние
Свое отчаяние ...

Я никому не открою
Только тебе
До сих пор несбыточную мечту
Из моих снов
Будто все дороги мира
Стали твои
А я навек - горизонт для них

Ты - лучшая из людей
Я тебе должен солнце, небо и больше ...
Среди сотен глаз
Я только твоим открываю свое отчаяние
Свое отчаяние...