Сумний клоун ніколи не плаче
Ну принаймі цього точно ніхто не побачить
Не дивлячись на кашель він побажає удачі
Доброти хоч відбирай та сам він нещасний

Та так чи інакше
Роль змушує надіти ці фальшиві маски
Люди люблять позитив - придумана радість
А він хоче тишини - така от слабість ...

Параноя одинокий воїн
По ночам думки не дають йому спокою
Нікому не роби добра і не получиш зла
На жаль у цьому місці істина саме така

Циннічний, в світі правда нічого не варта
Люди відчувають лиш коли росте зарплата
Не один та одинокий, без планів на завтра
Його світ – другий поверх, восьма палата

І все могло би бути непогано
Але кожен ранок прокидатися п’яним достало
Достане, зверху з шафи коробку там ничка
В горло припарати - просто погана привичка

Нещасливий у душі та веселий на сцені
Сміючись усім - він хоче вмазати по вені
Життя театр і ніколи нікому не вір
А яку роль в цьому світі ти обираєш собі?
**********************************
Буває так близько і водночас літає далеко
Пропасть між раєм і пеклом, просто буває не треба
Просто бувають нестерпні, всі ці рядки на папері
Всі ці думки він про неї, часто забував на сцені

І ніби, сонце світить, розцвітають квіти
Нема зими, і, по дворах сміються діти
Дорогою додому, - куди себе подіти?
Нотатки, телефон, номера, цифри, літери

І він давно не практикує лікування літрами
Фальшиві друзі, коли кожен хоче бути лідером
Так не помітно пливли дні, і життя летіло
Розчинилось у повітрі, те, про що ночами мріяв він

Тонка грань між недовірою, і де тут правда?
Якби була любов, то не було б поняття зрада
Якби все бачив по очам, не помилився б правда?
Якби не віра, ти ніколи б не чекав на завтра

Живемо так ніби все з собою заберемо
Чужа проблема, це всього лише чужа проблема
Кишені повні, тоді впевнені - не пропадемо
Бути людиною - тепер це просто теорема.