КОЗАК ЯМАЙКА
 о скільки конику-братику крутих чудасій на світі
 дивився б допоки круки не вип'ють очей а мало
 по сей бік багама-мама по той бік пальми гаїті
 і вежі фрітауна бачу як вийду вночі з бунгало

 і так мені з того гризько що вицвіли всі шаровари
 якого лисого чорта з яких попідземних фаун
 та й зрадили нас у битві морські косарі корсари
 а батько ж хотіли взяти отой блаженний фрітаун

 а там тринадцять костьолів і вічна війна з амуром
 а ще тринадцять безодень де срібло-злото коморне
 дівчата немов ліани нечутно ростуть за муром
 і хочеться їм любитись а їх зодягли у чорне

 кружаю тепер сивуху надвоє з піратом діком
 кажу йому схаменися кажу покайся паскудо
 невже коли ти з європи то вже не єси чоловіком
 якого хріна продався за тридцять гнилих ескудо

 а дік то химерна штучка плекає папугу пугу
 плеще мене позаплічно заламує руки в горі
 оце тобі лицар з лугу осьо тобі зелепугу
 to be or not to be каже і булькає I'm sorry

 невільницю каже маю зі шкірою мов какао
 купи сизокрилий орле маркотно ж без господині
 город засівати не конче прицмокує так лукаво
 город на ній проростає тютюн ананаси дині
 наплодиш каже козацтва припнеш усіх до коша
 тільки ж ярму не дається шия моя душа

 та вже його і не чую плюю на плюгаву супліку
 конику мій невірнику апостоле мій хома
 піду на зорю вечірню
 зріжу цукрову сопілку
 сяду над океаном
 та вже мене і нема