Бачив сон я про тих козаків,
Чию славу ще носить земля,
Чия слава покрила весь світ,
Їхнім подвигом вчився і я.

Бачив хмару я кінських копит,
Вони вихром мчались по степу,
І козацьких шапок колорит
В своїй пам'яті я відкладу.

Славний Дніпр свої хвилі несе
Стільки літ через ночі і дні,
Старий Дніпр пам'ятає усе
І про все він розкаже мені.

Дощ змиває козацькі кістки,
Ржа з'їдає козацькі шаблі,
Плине час, як вода до ріки,
Щось козацького є і в мені.

Славні були діди-козаки —
Їхню славу ще носить земля,
Їхню славу носитимеш ти
Їхню славу носитиму я!