Що було вже не повернути,
Я, наче ланцюгами, скований,
Я не можу тебе забути,
Залишаюсь один,
Невиліковно закоханий...
Невиліковно закоханий...
Цю хворобу вже не спинити,
Не існує проти неї ліків,
Вона поглиблює стимул жити,
Поринаючи в божевілля.

Приспів:
Моє серце болить,
А любов ніяк не догоряє,
Залиши мене хоч на мить,
Я потребую цього,
Я це знаю...

Все давно увійшло у небуття,
Твоя любов давно похована,
Мої почуття псують життя,
І лишаюсь один, невиліковно закоханий...
Невиліковно закоханий...
Я намагався лишити тебе в своїх думках,
Але ти попадаєш все в серце...
Пробач,
Не встиг я утримати тебе в своїх думках -
Чи потрібно було тобі це?

Приспів.

Я не можу тебе забути...
Я, наче ланцюгами, скований...
Кожен може таке відчути
І називаємось ми
Невиліковно закохані...

Приспів. (2)

Знаю, знаю, знаю, знаю...