Журавлі летять у вирій,
Ген, за тридев'ять земель.
А один в селі лишився
Синьоокий журавель.
В день холодний та ясний.
А один в селі лишився ─
Став колодязним.

Приспів:
Мій журавель – у нього очі сині,
Хоч кличе в мандри осінь золота.
Та знає він, що лиш на Батьківщині
Солодкою стає проста вода.
Солодкою стає проста вода.

На зорі життя в дитинстві
Кожен день приходив я
До колодязного птаха
До старого журавля.
І в побачивши в блакитній
Глибині його сонця,
Зрозумів я звідки небо
Починається!

Приспів.

Не кажіть ніколи, люди,
Що у нього крил нема,
Бо ті крила ─ то дороги,
На яких він світ трима.
На тих крилах, на широких,
Всю красу земних осель,
В простір Всесвіту безмежний
Гордо він несе.

Приспів.