Море,а де мій тато?
Де його очі чудові?
Я вже відвик засинати
під його колискові.

Та ці колискові важливі,
Я зараз тобі наспіваю-
Хай передадуть сині хвилі,
що я його дуже чекаю!

Відтоді як я народився,
Він мав долю першого вчителя.
Ти знаєш, мені він наснився
в кашкеті і білому кителі...

А на небосводі все рівно,
А він там далеко-далеко..
Ти знаєш, це все ж таки дивно-
Туди не літають лелеки,

Туди не несе листоноша
щоденну газету й журнали.
Та кажуть-там дуже хороша
вода,що шумить за бортами.

Та де ж мій татусь, любе море?
Кажи, не приховуй обмани!
А матінка гордо говорить:
"Наш батько пішов в капітани!"

Я впораюсь з цією тугою!
До тебе я ще повернусь!
І стану своєю ногою
туди, де не стане татусь!

Я знаю-він скочить на хвилю,
Прийде взимку чи навесні.
І над моєю постіллю
він знов заспіває пісні...