Час рікою пливе, як зустрів я тебе, 
Як зустрів я тебе, моя пташко. 
Довго, довго дививсь, марно очі трудив, 
А впізнати тебе було важко. 

Ти висока струнка, в тебе руса коса, 
В тебе очі сумні невеселі, 
І вуста вже не ті, не солодкі такі, 
Скажи, хто цілував їх без мене. 
І вуста вже не ті, не солодкі такі, 
Скажи, хто цілував їх без мене. 

Як зустрінеш колись, привітай усміхнись,
Усміхнись, як колись усміхалась,
Хоч пройшли вже роки і ми стали батьки,
Але наша любов не зів'яла.
Хоч пройшли вже роки і ми стали батьки,
Але наша любов не зів'яла.

Як почуєш колись біля свого вікна,
Як почуєш  хтось плаче, зітхає,
Не вставай, не трудись, не тривож свого сна, 
Тільки знай, що тебе хтось кохає.
Не вставай, не трудись, не тривож свого сна, 
Тільки знай, що тебе хтось кохає.

На зелені луги впали білі сніги,
Де з тобою ми часто гуляли,
По дорогах зими йшли закохані ми,  
Ясні зорі над нами сіяли. 

По дорогах зими йшли закохані ми,
Ясні зорі над нами сіяли…   
Ясні зорі над нами сіяли…   
Ясні зорі над нами сіяли …