Кволий промінь сонця пробився крізь хмари –
 Одразу люди одягли окуляри.
 І це сонце не сліпить, просто кожен хоче
 Заховати душу, заховати очі.
 Відгородитись високим парканом –
 Його не перескочиш, не проб’єш тараном.
 Кожен має проблеми, кожен має турботи,
 Між людьми загорожі з колючого дроту.
 Незнайомець не скаже доброго слова,
 Знайомий зустріне – порожня розмова.
 Посміхнутися важко, співчуття неможливе...
 Ось людина нещасна, де ж людина щаслива?
 В небі раптом яскраво заграє веселка!
 Вхопи краплю щастя – сховай у пуделко.
 Не давай цьому щастю на місці сидіти –
 Відпускай на волю, хай гуляє по світу!

 Приспів:
 Коли часом здається, що ти зайва людина
 І що власне життя для життя не причина,
 Коли думаєш знову, що існуєш даремно,
 Ти подумай про тих, кому завжди темно!
 Можеш чути радість пташиного співу,
 Перекати грому, шелестіння зливи!
 Твоя біда – не біда, твоє лихо – не лихо,
 Ти подумай про тих, кому завжди тихо!

 Ми живемо у колі вузьких інтересів –
 Побутових умов, механічних процесів.
 Сонце марно дарує нам позитивні фотони –
 В нас крутіші мобільні, в нас модніші рінґтони!
 Застрибнути на пік матеріального статку,
 Від проблем заховатись, наче равлик у хатку.
 Не почув, не побачив і сказати не може,
 Це для нього чуже, а це на нього не схоже.
 Телевізор, диван, пиво, футбол...
 Тупий серіал, примітивний прикол...
 Книга – просто додаток до шкільної програми,
 А все, що потрібно, нам розкаже реклама!
 Та кожен, хто вірить, почувається в силі
 Так змітити життя, щоб радіти щохвилі!
 Щоб ця радість росла в геометричній прогресії,
 Щоб звільнити цей світ від журби та депресій!

 Приспів