Вітер тихо хитає
Траву на курганах дідів,
Вітер тихо питає
Чи душі ще їхні живі?

Приспів:
Та чомусь завжди мовчить старий курган,
Скільки б вітер не просив та не благав...
Тільки дощ сумний закапає згори:
"Помовчи і ти брат, помовчи".

1. Крізь терени часу вітер пригадав
Як коня у полі він не наздогнав,
Як рубали шаблі на смерть ворогів,
Як співали пісні наші козаки.

Приспів.

2. Стогне вітер – брате: "Встаньмо козаки!
Я б своє безсмертя дав вам на віки,
Сумно так самому по степах літать,
Краще я із вами ляжу спочивать"

Приспів.