Очерет лугом гуде,
Сова річкою бреде.
Підіймає сова крильця,
Виглядає чорнобривця.

Чорнобривець іде,
Чорнобривку веде:
— Будь здорова, дівчино,
Коли любиш мене.

Ой ти, серце моє,
Чи ти любиш мене,
Чи ти любиш мене,
Чи ти підеш за мене?

— Я не серце твоє,
Я не люблю тебе,
Я не люблю тебе,
Я не піду за тебе.

— Чи я, мамо, не доріс,
Чи я, мамо, переріс,
Чи не рублена хата,
Що не люблять дівчата?

— Ой ти, синку, вже доріс,
І ти, синку, переріс.
В тебе рублена хата,
Та не люблять дівчата?

В тебе стан, як у баби,
В тебе очі, як у жаби,
Руки, ноги, як у рака,
А сам рудий, як собака.

Ти тонкий і високий,
Ще й до того косоокий.
Ще й без верхньої губи,
Як цілуєш, видно зуби.