Тихо цокає годинник,
 Між минулим і майбутнім – на межі.
 На шляху моїм порожнім
 Випадкові подорожні – дві душі. (3)

 Хай дитинство вже далеко,
 Повертаються лелеки, як колись,
 Зорі з містом розминулись,
 А вночі перегукнулись, і зійшлись. (3)

 На півкроку ближчає зима,
 Вже не відпускає,
 На півслові віднаходжу смак,
 Що його знаю...

 Ніч осіння наступає,
 Гілку місяць колисає – стука в раму.
 Засипа дорогу листям,
 Засинає моє місто – на добраніч. (3