Пам'ятаю тату давним-давно
в пам'яті моїй як німе кіно
ми малі сміємося ти молодий
згадую що день я той час золотий
думала тоді ніби ти чарівник
ти ж бо ним і став бо до того ти звик
що любов батьківська спроможна усе
й просто нас любив над усе.

Приспів.
Коли заплаче серце батька
будуть очі його сухими
у тебе в хаті мій любий тату
завжди будемо дітьми малими
таку важку мозолясту долоню
положиш ніжно на голову доні
надійно й затишно як у дитинстві благослови...

Програш.
Відцвітав садок твої доні росли
і роки у вирій лелеки несли
а як повертались несли сивину
й істину життя наче сонце ясну
і нехай в вікно заглядає зима
теплоту душі не погасить вона
перший сніг для тебе надію несе
бо онуків любиш тепер над усе.
Приспів.