Коли погляд твій втече,
Коли зникне дотик, що так пече й вбива мене,
Несе далеко, дотик рук твоїх.
Коли буде все в пітьмі,
Коли люди стануть всі німі,
І я буду кричати в нікуди, туди, де тільки сніг...
Коли я загублю тебе, й більш не побачу тебе,
І не зможу назад повернути твій сміх.

І я побачу на небі твоє ім’я.
... між хмарами високо.
Твоє ім’я...
... в безодні зір глибоко.
Я воскрешу на небі твоє ім’я.
... між хмарами високо.
Твоє ім’я...

Коли жодна зірка більш не впаде,
Коли не ростануть хмари й пропаде тепло твоє,
Коли цей світ накриє лід.
Коли плакатиме небо і я,
Коли пропаде під ногами земля,
І на небі побачу лиш твого імені слід.
Коли не буде тебе, коли я втрачу тебе,
І не буде кому нести життя у цей світ...

Коли ти перетворишся в дощ,
Коли ти перетворишся в сонце!..