І.
Першого січня ранок видався незвичним
Я продер очі, в очах була вона
Я спитав: хто ви? Сам назвався Вовою
Свято за святом проходила зима

Зима-зима-минала. Я скинув покривало 
Показав душ, вийшов на балкон
Там добряче думав і під вогню салюту
Сказав тобі — лишайся, а ти мені — камон

Далі пили каву, думав я — невже
В перший день року протеже негліже 
Ніби Санта Клаус сказав мені — чувак
Мучачо, ти відмучився і більш не одинак!

Пр:
Зі мной завжди не так, як з усіма, я звик
Але то були жарти, настав хеві метал рік

ІІ.
Потім був лютий і до обміну валюти
Заїжджав я двічі, тричі, п’ять разів на день
Кі-кільця та браслети, су-сукні та жакети
Між ними поцілунки із усіх легень

У березні — троянди, товсті, як рука
У квітні — гладіолуси з колгоспу Ковпака
У травні тюльпанів через нас не вистачало 
Ще, і ще, і ще, тобі всього було замало

Ти сказало — тісно, і я купив дім
Сказала, що не ті — я і відмовив всім
Тобі наснився джип і я продав нове купе
У червні ми за розкладом летіли в Сан-Тропе

У липні на Мальдіви, у серпні — на Балі
Ми мандрували десь, не знав, де взагалі
Ти йшла на пляж, я вмикав GPS
У кошмарних снах я відбивався від принцес 

ІІІ.
У вересні я пішов до ворожих бабок 
Вони просили бабок, а я жадав крапок 
У жовтні вже я почав вмикати задню
У листопаді зрозумів, що мені достатньо

До тебе нема претензій, ти була чутка 
Пила-курила-плакала під Вакарчука 
І я сказав — іди, шукай наступний трон
Завтра — Новий Рік: давай, кажи, камон