Я часто думаю чому ти так самотня,
Одна з найкрасивіших доль у світі.
Ці сірі очі, пильні, сумовиті,
Чому ви не знаходите нікого крім дзеркал?

А в дзеркалах себе і суть свою подвійну,
Ледь-ледь прикриту інеєм чекання,
Росою часу, терпінням дзвону,
Як іще мені тебе назвати?

Приспів:
І та любов, яка тебе знайде,
Тебе чи знищить, я люблю тебе.
І та любов, яка тебе знайде,
Тебе чи знищить, я люблю тебе.

А може ти загинеш як сніжинка на долоні,
Коли чиєсь тепло зруйнує цю самотність,
І може ця самотність лише форма
Твоєї ідентичності п’янкої.

Приспів (2)