Упала  на  пані  втомлена  тінь,
Завмерла  в  чеканні  синь-височінь.
Журба  чи  то  надія  постукали  у  скло  
І  ось  вже  дивне  світло  неспішно  опустилось  на  чоло...
Весна  прийшла  за  вікна  і  перша  квітка  розцвіла.

Ой  горе,  ой  лихо,  серце  щемить,
Ой  люде,  зосталась  єдна  ще  мить...
За  склом  злетіли  птахи  тріпочучи  крильми,
І  повнились  провулки,  укритими  у  чорнеє  людьми
Весна  прийшла  за  вікна  і  перша  квітка  розцвіла.

Ой,  пані...  О,  пані!  Що  ті  слова!
Погляньте:  Вас  кличе  стежка  нова!
Вам  руки  цілували,  схиляючись  до  ніг,
Життя  летіло  стрімко  і  ось  переступило  за  поріг:
Весна  прийшла  за  вікна  і  перша  квітка  розцвіла.