Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує – серденько мре.

Ця пісня  мила, ця пісня  люба,
Все ж про кохання, все ж про любов.
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер навіки зійшлися знов.

Очі,ви очі, очі дівочі,
Темні, як нічка, ясні, як день!
Ви ж мене, очі, плакать навчили,
Де ж ви навчились зводить людей?