"КОЛИ ТИ ПІДЕШ"
(на вірші Маріанни Вдовиковської)

Коли ти підеш,
Горем, звісно, не стане великим,
Буде страшно, авжеж,
Як стрибати до пожежних у килим.
Вже не перший раз,
Але це в порівнянні з цим усім.
Все решта без нас –
Для життя не причина ставати пустим!

Приспів (2 рази):
Небо не стане ближче
Ні на крок, ні на мить.
Дихати треба глибше,
Не зважай – хай болить!

Любов моя – не припис,
Не повинність ділити між нас обох.
Збережу її риси –
Біль, як завжди, поділиться не на двох.
І до нього захланність,
Як до всього в житті, мені мало себе.
Де є крапля остання,
Щоб втомитись кохати тебе?